Розповів Положинський і про те, як був на фронті, потрапив під обстріл і про те, як довелося вантажити тіла товаришів по службі в евакуаційне авто.
Був на фронті. Навіть не на нулі — а ще трохи далі. Фактично — в напівоточенні. По загальній тривалості значно менше, ніж сумарно за всі попередні роки війни. Але тоді я був з концертами, безпосередньо по мені не стріляли і я завжди мав опцію втекти при найменшій загрозі — хоч жодного разу цією опцією скористатися, на щастя, не довелося. Цього разу по мені валили цілеспрямовано. З різних видів важкого озброєння. Цілодобово. З перервами, звісно, інколи — з доволі тривалими, але прилетіти могло в будь-який момент дня і ночі. І прилітало. Багато. Один раз так, що довелося потім смертельно понівечені тіла двох моїх нових друзів вантажити в евакуаційне авто. Жахливий досвід. Та він мене не вивів з рівноваги. І за жодну мить мого перебування на фронті мені не соромно. Як і за кожного з тих, хто був там разом зі мною,
— розповів співак.
Положинський також зазначив, що його популярність частково допомагає йому у службі. Його впізнають, кажуть приємні слова, передають його підрозділу корисні речі, а також приїжджають зіркові колеги, щоби влаштувати концерт. Втім, за словами музиканта, якихось “зіркових” привілеїв він не має. І додав, що за цей час навіть встиг записати дві нові пісні.
