Продюсер Майкла Джексона, 28-разовий володар “Ґреммі” Квінсі Джонс помер у віці 91 року

Американський звукорежисер, автор пісень, композитор, аранжувальник, кіно- і телепродюсер Квінсі Делайт Джонс помер у віці 91 року. Його кар’єра тривала понад 70 років, він отримав 28 нагород “Ґреммі”, а також нагороду “Легенда Ґреммі” у 1992 році.

Джонс помер у неділю, 3 листопада, ввечері у своєму будинку в Бель-Ейрі, штат Каліфорнія, в оточенні дітей, братів і сестер та інших членів сім’ї, як повідомив його публіцист, пише Суспільне Культура з посиланням на Variety.

“Хоча це неймовірна втрата для нашої сім’ї, ми святкуємо велике життя, яке він прожив, і знаємо, що ніколи не буде іншого такого, як він. Він дійсно єдиний у своєму роді, і нам буде його дуже не вистачати; ми пишаємося тим, що любов і радість, які були суттю його буття, він ділився зі світом через все, що він створив”, — йдеться в заяві сім’ї Джонсів.

Квінсі Делайт Джонс народився 14 березні 1933 року в Чикаго. Його кар’єра була настільки успішною, що часто музиканта називали псевдонімом з однієї літери: Q.

Він протягом багатьох років працював продюсером для таких артистів, як Арета Франклін, дует The Brothers Johnson, Джордж Бенсон і Чака Хан, але саме робота з Майклом Джексономзробила його надзвичайно успішним.

Десятирічна співпраця Джонса і Джексона розпочалася у 1979 році з сольного альбому співака Off the Wall, що розійшовся по всьому світу накладом близько 20 мільйонів екземплярів. І загалом принесла продюсеру три мультиплатинові альбоми (включно зі світовим хітом Thriller), і чотири нагороди “Ґреммі”.

У 1985 році Джонс записав пісню We Are the World, яка була присвячена боротьбі з голодом в Африці. Для цього він співпрацював з групою солістів, до якої також увійшли Майкл Джексон, Стіві Вандер, Брюс Спрінґстін, Боб Ділан, Віллі Нельсон, Даяна Росс і Рей Чарльз. Благодійний сингл додав до послужного списку музиканта ще три “Ґреммі”, в зокрема одну за запис року.

У 1980 році Джонс заснував Qwest Records, спільне підприємство з Warner Bros. Records. Цей лейбл випустив написаний Джонсом саундтрек до фільму Стівена Спілберґа “Барва пурпурова” і підписав контракти з такими виконавцями, як Джордж Бенсон, Тевін Кемпбелл, New Order і, ненадовго, Сінатра (чий альбом 1984 року L.A. Is My Lady аранжував сам Джонс).

Він також був першим афроамериканцем, який написав музику до великого кінофільму 1964 року “Лихвар”, і отримав сім номінацій на премію “Оскар” за найкращу оригінальну музику та пісню. Щобільше, він розділив друге місце зі звукорежисером Віллі Бертоном за кількістю номінацій на премію серед афроамериканців, маючи по 7 номінацій.

У 1971 році Джонс також був першим афроамериканцем, який став музичним керівником і диригентом церемонії вручення “Оскара”. А у 2006 році отримав номінацію на “Тоні” як продюсер музичної адаптації “Барви пурпурової”.

У 1992 році Джонс отримав нагороду “Легенда”від Академії звукозапису. Пізніше, у 2001 році — нагороду Центру Кеннеді та Національну медаль мистецтв від президента Обами у 2011 році.

У 2013 році його внесли до Зали слави рок-н-ролуяк лауреата премії Ахмета Ертеґюна разом з Лу Адлером. За версією журналу Time він був названий одним з найвпливовіших джазових музикантівХХ століття.

Джонс випустив свою автобіографію “Q” у 2001 році; аудіоверсія книги отримала “Ґреммі” як найкращий альбом розмовного жанру у 2002 році.